Історична довідка щодо Ентомофагів.

Зацікавлення до біологічного методу боротьби зі шкідливими комахами викликається багатьма причинами. Дуже важливим є те, що корисна діяльність ентомофагів у винищуванні шкідників проявляється з покоління в покоління. У зв'язку з тим, що певний відсоток особин з даного покоління шкідника знищується ентомофагами, чисельність шкідливих комах, що винищуються, в наступних поколіннях зменшується. Таким чином, Ентомофаги, за сприятливих для них умов, здатні істотно обмежувати розмноження шкідників.

Австралійський жолобчастий червец: 1 – самки на гілках мандарина; 2 – самець; 3 – личинка

Сонечко (Божа корівка). 

 Наїзник пімпла.

 Трихограма.

Амблісейус Свірськії.

Макролофус калігінозус.

Коли була встановлена важлива роль природного обмеження розмноження одних видів комах, іншими видами, виникла думка щодо використання цього явища для знищення шкідників сільськогосподарських і садових культур. Метод боротьби зі шкідливими комахами шляхом використання їх природних ворогів – паразитичних та хижих комах, збудників хвороб, комахоїдних птахів та інших організмів – отримав назву біологічного.

Спроби застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур мають велику давність. Ще в XII ст., у Китаї збирали хижих мурах і переносили їх до свої цитрусових садів з метою знищення шкідників.

У XIX ст. проводилися експерименти по переселенню ентомофагів з однієї місцевості до іншої. Методологічні основи інтродукції (переселення) природних ворогів шкідників були закладені європейськими біологами, але її розробка і найбільш успішні роботи щодо практичного застосування належать канадцям та американцям. Ентомолог з Міссурі (США) Райлі зробив спробу придушити австралійського жолобчастого червця (Icerya purchase). До моменту початку його програми шкідник став серйозною загрозою цитрусової промисловості Каліфорнії.

Після того, як Райлі зробив випуск ентомофага сонечко (Rodolia cardinalis), вже в наступному сезоні червець практично був небезпечний.

Досягнуті успіхи у боротьбі зі шкідниками за допомогою ентомофагів дали поштовх для розвитку біологічного методу взагалі та способів використання ентомофагів у майбутньому.

До слова сказати, у Радянському Союзі працювало близько 1000 лабораторій з розведення ентомофагів для потреб сільського господарства. Працездатність і ефективність цих підрозділів наочно ілюструють зафіксовані факти широкого застосування комах у боротьбі зі шкідниками:

  • у Київській області в 1944 р. лялечки бояришниці були знищені наїзником пімплей (Pimpla) (на 95-98%), внаслідок чого розмноження цього шкідника було придушене;
  • в околицях Києва в 1950 р. гусениці капустяної білянки другого покоління загинули від ентомофага-паразита апантелеса на 90-95%;
  • яйця капустяної совки першого покоління в 1954 р. місцями були знищені трихограмою майже на 100%, завдяки чому, незважаючи на значну яйцекладку совки, гусениці не з'явились;
  • в результаті діяльності комах-паразитів було придушене масове розмноження сливової щитівки в 1951 р. в околицях Києва, а в 1953 р. – в радгоспі ім. 18 партз'їзду Сталінської області.
  • наприкінці 80-х початку 90-х років минулого століття було організовано масове розведення і застосування амблісейуса в 5 господарствах Ленінградської області. На початку нового століття методику розведення і застосування освоїли ще 3 господарства. У 2-х господарствах включення амблісейуса до комплексного біологічного захисту рослин від попелиць дозволило повністю відмовитися від використання у теплицях інсектицидів під час вирощування рослин на мінеральній ваті (гродан).

Сьогодні, хоч і не дуже широко, сільські господарства півдня України застосовують ентомофагів у боротьбі зі шкідниками, як на полях, так і в теплицях. Наприклад, у деяких тепличних комбінатах застосували Макролофус. Випуски хижака проводилися на площі близько 1 га, де знаходилися осередки ураження томатів тепличної білокрилкою. Чисельність шкідника становила від 6 до 10 особин на лист. Випуск Макролофуса був проведений в осередки у співвідношенні хижак – жертва 1:5. Щільність популяції білокрилки почала знижуватися після трьох тижнів спостереження, а через місяць вона була значно нижче економічного порогу шкідливості. Чисельність ентомофагів у період спостережень зросла за рахунок появи личинок нової генерації. Це дозволило контролювати білокрилку і допомогло знизити витрати на захист томатів від білокрилки в три рази, а також значно зменшити пестицидне навантаження.

Використання ентомофагів може мати важливе значення у системі профілактичних заходів щодо обмеження розмноження шкідників. Застосування біологічного методу боротьби може носити також винищувальний характер. У цьому випадку необхідно масове розведення ентомофагів у лабораторних умовах з подальшим випуском їх на поля або в теплиці. Одержуваний при цьому практичний результат завжди цілком відчутний і іноді перевищує ефективність хімічних заходів. І до того ж витрати на застосування біологічного методу порівняно невеликі, що також є важливим моментом, який визначає його перспективність.

Зараз стає цілком очевидним, що при організації боротьби зі шкідниками не можна ігнорувати можливість використання ентомофагів, так як заходи тільки з хімічними засобами захисту не завжди можуть забезпечити належний ефект. Разом з тим потрібно мати на увазі, що при сучасному рівні наших знань застосування біологічних засобів захисту можливе лише у боротьбі проти певних видів шкідників. Безсумнівно, однак, що в міру вивчення ентомофагів і розробки методів їх використання, кількість видів шкідників, проти яких стане можливим застосування біологічного методу, з часом буде збільшуватися.